Вельмишановна Ніно Олександрівно!
Мистецтво бути вчителем
належить наймудрішим, тим кого обрано Богом, тим, хто все своє життя поклав на
вівтар служінню найпочеснішій, найвищій і найважчій справі – справі виховання
вчителя.
Ви - справжній ЗАСЛУЖЕНИЙ УЧИТЕЛЬ
учителів, наставник і мудрець, невтомний трудар і великий борець.
Ми
пізнавали Вас крізь призму педагогічної й методичної преси, вслухаючись у мудрі
поради під час лекцій, сприймаючи просте й людяне слово на перерві, а іноді й
докірливий погляд, кинутий услід.
Ви,
Ніно Олександрівно, маєте незбагненне почуття відповідальності, надзвичайну
душу й безмежну глибочінь мудрості. За Вами тисячі підготовлених до життя
вчителів, тих, хто вірою й правдою, як і Ви, служить справі всього свого життя
– вивченню душі учня, його становленню, формуванню його особистості.
І
на яких би ділянках Ви не працювали, яку б роботу Вам не доручали, які б посади
Ви не займали, завжди поруч з Вами було почуття відповідальності, абсолютної
чесності й високої порядності.
Тепер,
коли життя дарує Вам час МУДРОСТІ, Ваше слово, промовлене чи то до студентів,
чи до колег-викладачів, забринить новими акордами – звучними й могутніми. Бо у
Вас ще стільки невитраченого, нерозкритого, до часу прихованого, котре
неодмінно має вихлюпнутися й заполонити слухачів глибоким підтекстом і своєю
правдою.
З роси Вам і з води, дорога наша Ніно Олександрівно,
справжній учителю, шановний колего!
З повагою деканат факультету філології та журналістики,
кафедра української мови
19.04.2011
|